НЕОНІКОТИНОЇДИ: «BAYER – ПЕРЕСТАНЬ УБИВАТИ НАС»
Пестициди на основі неонікотиноїдів були запроваджені як альтернатива ДДТ (дуст) в середині 90-их років. Неонікотиноїди це найпоширеніший у світі клас системних інсектицидів.
Ці пестициди найбільше причасні до катастрофічного знищення біорізноманіття на землі. До хімічних речовин з групи неонікотиноїдів належать: імідаклоприд, клотіанідин, ацетаміприд, тіаметоксам і тіаклоприд, вони мають негативний вплив на нейророзвиток.
Найбільш вразливі до неонікотиноїдів наземні безхребетні, всі види комах, зокрема запилювачі та в тому числі і медоносні бджоли. Також чутливі до цих пестицидів пташки, зокрема з групи горобцевих.
Пестициди на основі неонікотиноїдів розчиняються у воді, тільки 5% активних речовин неонікотиноїдів поглинаються рослинами, а все решта потрапляє у повітря, грунти та воду.
За даними досліджень з 2010 року, котрі проводилися Європейським агенством з охорони навколишнього середовища (European Environment Agency), в Європі 25% морських ссавців, 22% земноводних, 21% плазунів, 16% коників, 12% птахів та 7% метеликів вже на той час були на грані зникнення.
Багато досліджень описують летальний та сублетальний ефект дії неонікотиноїдів в процесах харчування, поведінки та пам’яті бджіл, а також знищення нейронних сигналів. Вплив неонікотиноїдів на роботу бджіл був проаналізований Національним Консорціумом пасічників (CONAPI) по кількості отриманого меду: з акації – 437 тис. т. у 2015 році, і 184 тис. т. у 2016 році, з цитрусових – 54 тис. т. у 2015 році, і 35 тис. т. в 2016 році.
Неонікотиноїди впливають на пам’ять і поведінку бджіл, мають негативний вплив на їх імунну та нервову системи, та є причиною колапсу бджолиних сімей (Colony Collapse Disorder). Було досліджено, що бджоли запізнювалися по часу повернення до вуликів через затримку в рухливості, орієнтуванні та пам’яті.
Японські вчені ще в 2012 році оприлюднили результати експерименту з тестування трьох концентрацій клотіанідину на трьох бджолиних сім’ях. У бджолиній сім’ї, яка отримала високу концентрацію пестициду, через 84 дні проявився синдром колапсу бджолиних сімей.
В 2016 році були проведені дослідження в Німеччині, Англії та Угорщині на 3 видах бджіл. Ці дослідження проводилися в 33 місцях проживання підконтрольних бджіл на 2000 га. території, де насіння ріпаку було оброблено клотіанідином або тіаметоксамом. Результати досліджень були опубліковані в 2017 році в журналі Science групою британських, німецьких та угорських дослідників під керівництвом Бена Вудкока (Ben Woodcock) із Центру Екології і Гідроекології (CEH).
Науковці дослідили, що «експонування» бджіл на оброблених культурах зменшує успіх зимування бджолосімей. В Угорщині наступною весною число бджолосімей зменшилося на 24%. В Англії виживання бджолосімей було найнижчим там, де бджоли харчувалися нектаром ріпаку, обробленим в тому ж році клотіанідином.
Дослідженнями було виявлено, що неонікотиноїди мають вкрай негативний вплив на розмноження бджіл. За висновками Бена Вудкока, аналізовані неонікотиноїди викликали зменшення здатності 3 підконтрольних видів бджіл створювати нові популяції, тобто роїтися. Низький рівень репродуктивності бджоломаток був пов’язаний з високим залишковим рівнем неонікотиноїдів в бджолиних сім’ях.
Фахівцями лабораторії з вивчення бджіл (Белсвіл, США) було проведено дослідження причин нозематозу бджіл. Специфічний паразит – міжклітинний грибок Nosema сeranae. Для проведення досліджень було використано три окремих групи бджолосімей, кожна з яких складалася з 10 вуликів.
2 групи бджіл отримували корм з різними дозами імідаклоприду, а одна група отримувала звичайний корм без пестицидів. Після чого всі 3 групи були заражені ноземою. Через 2 тижні зробили аналізи і виявили, що групи , котрі отримали імідаклоприд, мали в 3,5 разів більше паразитів у кишечнику, ніж контрольна група.
Це підтверджує той факт, що імідаклоприд активно впливає на пониження імунної системи бджіл, тоді, як група яка не отримувала пестицидів здатна боротися з хворобою самостійно.
Міжнародна група вчених (швейцарських, німецьких та тайландських) в результаті досліджень прийшла до висновку, що внаслідок впливу неонікотиноїдів кількість сперматозоїдів у трутнів зменшується до 40%, а тривалість їхнього життя скорочується на третину. Група вчених в процесі досліджень виявила, що трутні, які піддавалися впливу пестицидів, жили тільки 15 днів, тоді як в порівнянні решта трутнів без впливу пестицидів проживали 22 дні.
Вимирають не тільки бджоли, французькі і британські дослідники говорять про зникнення джмелів. Дослідник Дейв Голсон (Dave Goulson) стверджує, що декілька видів джмелів, раніше розповсюджених у північній Америці, сьогодні майже не зустрічаються на всьому континенті. А в Сполученому Королівстві три види джмелів вже практично вимерли. Вчені ретельно досліджували життя джмелів, їх гнізда, мед, віск та пилок. В результаті з’ясувалося, що гнізда сімей, котрі проживали біля полів, що оброблялися пестицидами, були на 8-12% меншими ніж ті, що жили на територіях, де не застосовувалися пестициди. Важливим фактом є те, що під впливом імідаклоприду в гніздах з’являлося на 85% менше майбутніх маток.
В статті, опублікованій в журналі PLOSONE в 2017 році, вказується «з 1989 року в 63 заказниках Німеччини загальна біомаса літаючих комах зменшилась більше ніж на 75%».
У 2012 році організація Грінпіс (Greenpeace) провела аналіз 25 зразків бджолиного хліба (квіткового пилку), зібраного в 7 європейських країнах, а в 2013 році було зібрано ще 107 зразків в 12 країнах ЄС. За результатами аналізів в квітковому пилку було виявлено 53 пестициди. 2/3 квіткового пилку було забруднено отруйним «пестицидним коктейлем».
Активісти Грінпіс в знак протесту проти присутності пестицидів у квітковому пилку розгорнули плакат (170 м. кв.) перед центральним офісом Bayer в Німеччині з написом «BAYER – ПЕРЕСТАНЬ УБИВАТИ НАС»
«Бджоли, і не тільки вони, потенційно піддаються смертельним отрутам. Це є ще одна демонстрація того, що необхідні радикальні зміни в бік екологічного землеробства в Європі…» -Федеріка Ферраріо – відповідальна аграрної компанії від Грінпіс.
Підготовлено відділом екології ВГС «Пасічники України проти пестицидів» за матеріалами організації Greenpeace.
Джерело – Пасічники України проти пестицидів