Перспективи ринку меду 2019: який і куди продавати

США, Європа, Японія, Близький Схід купують український мед. Ціна на український мед росте в зв’язку з тим, що він натуральний. Про це заявив директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-пак» Віктор Іванченко під час зустрічі з членами Спілки пасічників Миколаївської області, яка була організована в партнерстві з фондом ЛАСКА та Миколаївським національним аграрним університетом 15 лютого. Захід проводився в рамках Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва” (UHBDP).

«Весь мед, якщо він відповідає прописаним стандартам якості, є натуральним. Український мед є апріорі якісним. І далі вже виникають питання тільки стосовно споживчих властивостей того чи іншого меду», – каже Віктор.

Мед із співвідношенням фруктози та глюкози більше 1,35 (різнотрав’я) – ця категорія найбільш ємна та користується найбільшим попитом. При такому співвідношенні мед не кристалізується. Найкрупніші постачальники такого меду: Аргентина, Китай.

Соняшниковий мед має низьке співвідношення фруктози і глюкози. Це хороший і якісний мед. Головна його властивість – він швидко кристалізується. В чому також проблема нашого соняшнику, що він навіть після пастеризації, все одно протягом 3-6 місяців кристалізується.

Мед із акації – найпопулярніший. Все дуже просто: він рідкий, прозорий.

На даний момент існує чотири основних ринків збуту меду: Європа, США, Близький Схід, Японія. За словами Віктора Іванченко, світовий імпорт-експорт меду оцінюється на рівні 600 тисяч тон – приблизно по 35% споживається в Європі та США. Таким чином, в Європі діють найбільш жорсткі вимоги до якості меду, а також існує високий попит на органічну продукцію.

Віктор Іванченко розповідає, що Японія так само закуповує тільки через трейдерів. Взагалі, там унікальна країна, дуже високі вимоги. Найкрупніший їх постачальник меду – Китай. На другому місці – Канада. Японці надають перевагу рідкому медові – акація або суміш акації з рапсом. Таким чином, мед в них залишається білим, прозорим і деякий час рідким.

Близький Схід – це найменша територія. За словами експерта, там абсолютно специфічні вимоги до меду. Жорсткі вимоги щодо якості там відсутні, але сам мед, якому вони надають перевагу, це темний мед з дуже специфічним ароматом.

«99% українського експорту – соняшник, споживчі властивості, які є у нашого меду, не відповідають основним потребам ринку», – розповідає експерт.

Позитивна динаміка в експорті українського меду все ж є. Якщо в 2012 році експорт відбувався лише в 11 країн, то за результатами 2018 року Україна експортує близько до 40 країн світу.

«Ми постачаємо вже мед всюди: в Японію, в США, в Європу, на Близький Схід. Змінилась і структура: якщо в 2012 році 33% постачали на трейдерів і 67% – на фасувальників, то вже на кінець 2018 року ситуація змінилась – ми постачаємо більшість меду на фасувальників», – ділиться Віктор Іванченко.

Джерело – Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва