В українських селах сьогодні проживає понад 13 млн. осіб. Це близько 30 % усього населення України (за даними Держкомстату на 1 січня 2015 року). Кількість селян має сталу тенденцію до зменшення: за період 1990–2014 рр. — на 2,8 млн. осіб; безлюднюють і знімаються з обліку сільські населені пункти — 407 одиниць, ще у майже 400 селах немає населення, але їх не знято з обліку (на початок 2015 р.).
Причина цього – не лише природна смертність населення, але, більшою мірою, відтік молоді до великих міст через відсутність можливостей працевлаштування. Більшість сільських громад дотаційні, і лише 5% із них можна вважати самодостатніми.
Розвиток малого бізнесу в селах – це поки що малий, але перспективний крок, який сприяє відродженню населених пунктів. Це можливість активізувати людей до роботи та до процесу реформ, сприяти збільшенню соціальних ресурсів села шляхом розвитку малого підприємництва, фермерства, кооперативів, різних форм трудової самоорганізації сільського населення.
Вже понад 10 років Богдан має власний спортзал, в якому займаються близько 50 мешканців села, серед них – переможці всеукраїнських і світових чемпіонатів з армреслінгу. До моменту участі у проекті Ресурсного центру ГУРТ спортзал був для Богдана лише хобі: тренажери та обладнання були переважно саморобними, зібраними із підручних матеріалів силами громади, заняття проводилися несистемно. Від проекту Богдан отримав матеріальну допомогу у вигляді нових тренажерів та якісного спортивного інвентарю. Хобі перетворилося на джерело отримання прибутку. Тепер у спортзалі є необхідне обладнання для повноцінного проведення тренувань і секцій.
Спортзал у с. Верхнячка – не лише власний бізнес Богдана, а й рушій розвитку громади села. Оскільки тепер у мешканців села з’явилася можливість професійно обрати певний вид спорту і розвиватися в ньому, більше людей зацікавилося заняттями. І тепер рух здорового способу життя поширюється громадою. На цьому наголошує і девіз спортзалу – «Ми проти наркотиків та дитячої злочинності».
Жителі міст звикли, що придбати необхідне вони можуть швидко та в зручний час. Коли ж справа стосується ліків, то цілодобових аптек вистачає. Навіть якщо поруч з Вашим будинком такої немає, на сусідній вулиці обов’язково знайдеться. А от для мешканців сіл це часто є проблемою.
У с. Колодисте наприкінці 2014 року збанкрутіла аптека, і тривалий час мешканці села їздили за необхідними ліками в Умань, а це понад 40 км.
Олена Легедза працювала в збанкрутівшій аптеці та залишилася безробітною. Попри всі сумніви, Олена взяла участь у проекті і отримала матеріальну допомогу на відкриття власної справи. Сьогодні с. Колодисте може похизуватися власною аптекою, а жителі сусідніх сіл вже не їздять за ліками до міста.
Розпочати свій бізнес Олену надихнуло не лише бажання прибутку, а й розуміння важливості її бізнесу для громади. Адже навіть придбання найнеобхідніших медикаментів було в селі великою проблемою.
«До найближчої аптеки від нашого села понад 40 кілометрів, маршрутки ж їздять раз на три дні. А коли людина хворіє, зволікати не можна, допомога потрібна терміново. Моя аптека – єдина на шість сіл», – говорить Олена Легедза.
Олександр все життя пропрацював у сільський раді. Два роки тому він залишився без роботи, проте це не зупинило його. Олександр виміняв машину на трактор та почав займатися фермерством. Ставши переможцем проекту, він отримав матеріальну допомогу – оприскувач для трактора. Бізнес Олександра має не меті не лише прибуток, але й соціальне значення для розвитку села. Адже фермерське господарство – одне з базових джерел, що дає змогу селу стати самодостатнім та незалежним. Новим обладнанням Олександра користуються й фермери сусідніх сіл, що сприяє розвитку взаємовигідної співпраці.
«Коли я йшов на тренінг, то з недовірою ставився до проекту. Тривалий час придивлявся, вивчав, але врешті-решт погодився взяти участь. І не дарма. З села починається Україна, тож село потрібно розвивати. Тепер за допомогою проекту я буду це робити, розвиваючи фермерство», – прокоментував Олександр Пісецький.
Ранохон Литвинюк вже понад 10 років є власницею кафе, в якому святкують важливі події односельчани. Її кафе – єдине на село. Проте, не маючи достатніх коштів, Ранохон не мала можливості покращити надання послуг. Прагнучи розвивати свій бізнес, Ранохон взяла участь у проекті та отримала матеріальну допомогу. Тепер обладнання кафе поповнилося новим холодильником, морозильною камерою, плитою та кондиціонером. Це надало їй можливість розширити асортимент, а головне – якість продукції.
Вікторія Хренова