Відповідну постанову по справі № 826/11026/15 ВС прийняв 21.05.2019.
Верховний Суд роз’яснив, що податківці перевіряють реальність операцій з придбання рекламних послуг, але без оцінювання їх доцільності.
Суть справи: підприємство оскаржило податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем на 3,5 млн. грн, з ПДВ – на 345 тис. грн, а також застосовані штрафні санкції.
Таке рішення фіскали обґрунтували тим, що підприємство у своїй податковій звітності відобразило витрати на придбання рекламних послуг, які не пов’язані із веденням його господарської діяльності, а також є економічно неефективними.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили позовні вимоги і скасували податкові повідомлення-рішення.
Колегія суддів Адміністративного суду ВС з таким висновком погодилась.
Верховний Суд вказав, що законодавство не обмежує у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про підприємство, товар та його господарську діяльність є рекламою.
ВС пояснив, що в даному випадку податковий орган помилково ототожнив господарський характер оплати рекламних послуг з їх економічною ефективністю, оскільки витрати є такими, що понесені в рамках господарської діяльності, якщо вони спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту, є необхідними для отримання прибутку. Економічна ж ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником.
Господарська компетенція здійснюється підприємцем на власний розсуд та ризик і означає його відповідальність за ефективність та доцільність прийнятих рішень, він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг. Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу.
Податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання рекламних товарів та послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, однак без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення на результат діяльності платника.
За матеріалами – ЛІГА:ЗАКОН